Сьогодні, у Неділю першу Великого посту, коли Свята Українська Православна Церква святкує Торжество Православ’я, Митрополит Кременчуцький і Лубенський Миколай очолив Божественну Літургію у храмі Апостола Андрія Первозванного, на березі річки Дніпро. Його Високопреосвященству співслужили настоятель храму протоієрей Максим Павліченко, священнослужителі єпархії. Розділити радість молитви Господу зібралися віряни.
За Богослужінням помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним.
Після відпусту Літургії на середину храму були урочисто винесені святі ікони Христа Спасителя і Пресвятої Богородиці, перед якими і було звершено древній богослужбовий Чин, історія якого сягає IX ст.
Традиція звершувати Чин Торжества Православ’я встановлена з нагоди остаточної перемоги над ворогами православ’я – іконоборцями. Іконоборча єресь, що з’явилася в Греції, поширилася багатьма країнами. Церква Божа піддалася гонінню з боку іконоборців, більшому, ніж від язичників. Понад 100 років лилися сльози і безневинна кров істинно православних, які боролися за право зображати на іконах Господа Нашого Іісуса Христа, Божу Матір і святих, а також молитися їм перед іконами. Цих православних закривали в темниці, піддавали тортурам, страчували. Чесні ікони і мощі святих спалювалися.
Після VII Вселенського Собору (787 р.), який установив шанування ікон, наступило послаблення гонінь, але тільки в середині IX ст. були звільнені із в’язниць та повернені на колишні посади, ті, хто шанував ікони, а іконоборцям запропоновано було або повернутися до шанування ікон, або припинити церковне служіння.
Обраний Патріарх Константинопольський Мефодій встановив тоді особливе святкове богослужіння. Православ’я було урочисто відновлено на службі в Софійському соборі в Константинополі в першу неділю Великого посту, яке припала в 843 р. на 19 лютого. Так з’явилося святкування і особливий Чин, нині званий Торжество Православ’я. У XII і XIV ст. це богослужіння було значно доповнено за рахунок включення текстів, що відображають головні догмати християнства.
В цьому Чині утверджується торжество Православної Церкви над усіма єресями і розколами, які коли-небудь існували. У ньому проголошується не тільки православне вчення про іконопочитання, але і всі догмати та постанови семи Вселенських Соборів.
По завершенні Чину Торжества Православ’я Архіпастир звернувся до присутніх зі словами проповіді.
