Возлюблені у Господі брати і сестри! Сьогодні вся повнота Православної Церкви знову сповіщає світові про Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Здійснюючи хресну ходу опівночі, чуючи перший вигук «Христос Воскрес!», ми переносимося до тієї святої ночі, коли учні Христові зі страхом і трепетом дізналися, що їх Учитель, покладений у гробі, повстав із мертвих. Чи можливо нам сьогодні зрозуміти, що пережили апостоли, коли вони усвідомили, що сталося? Лука і Клеопа, які зустріли дорогою до Емауса Спасителя і не впізнали Його спочатку, сказали потім, що в них «палало серце» (Лк. 24:32). Полуменіють і наші серця, освячені Великоднім Світлом, адже на цьому величному Богослужінні, ми стаємо причасниками Події, яка змінила все.
Щоразу, святкуючи Великдень, ми повинні знову перевіряти себе, своє ставлення до світу, до ближніх. Воскресіння Христове – це здійснення всіх сподівань і надій, які живуть у серцях людей. Учні Христові, спілкуючись з Господом протягом сорока днів до Вознесіння, розуміли, що перед ними постало Саме Життя в справжньому значенні цього слова. Це – повнота радості, любові та свободи, де немає місця для страху, розпачу та сумнівів. Де переможено гріх і подолано смерть. Цим були сповнені душі Апостолів, коли вони здійснювали свої небезпечні подорожі, «щоб підкоряти вірі всі народи» (Рим. 1:5). І ця проповідь, це світло, досягли і до нас.
Чи зможемо й ми зберегти та примножити в собі цей новий устрій життя? Коли людина починає відвідувати храм, вона може думати, що це лише її особиста справа. Але це не є правдою. Духовне життя в Церкві – це Передання, що поєднує невидимими зв’язками безліч людей різних поколінь за Промислом Божим. І тоді віруючі люди розуміють, що ми, ставши частинами незбагненного цілого, «несемо тягарі один одного» (Гал. 6:2). Ця взаємна відповідальність особливо посилюється за часів тяжких випробувань, як сьогодні у дні страшної війни. Відповідальність за країну, за народ, за ближніх. За Церкву, де ми стали дітьми Божими. Дуже важко донести Світло Христове до поранених душ наших співвітчизників, але ж і потребують вони його зараз, як ніколи! Для цього ми повинні бути сповнені терпінням і, найголовніше – любов’ю.
Дорогі брати та сестри! Сердечно вітаю вас зі Світлим Христовим Воскресінням! Нехай Господь благословить вас миром, любов’ю, радістю, міцним здоров’ям! Злагоди та благополуччя вашим рідним та близьким.
Христос Воскресе! Воістину Воскресе!
Миколай, митрополит Кременчуцький і Лубенський.
Пасха Христова, 2025.
