Христос Воскрес! Возлюблені у Господі брати та сестри, вірні чада Української Православної Церкви! Сьогодні настало найбільше свято у церковному році — Світле Христове Воскресіння. Ми пройшли шлях Великого посту, час покаяння та особливої молитви, час духовних подвигів та роздумів. Церква встановила Святу Чотиридесятницю, щоб змінити нас, очистити серце. Тільки оновлена душа, що ожила, може прийняти і прославити Воскреслого Спасителя. Навіть далекі від духовного життя люди у цей день переживають особливий, піднесений стан. Благодать торкається до всіх, але не всі здатні відгукнутися. Ось чому наше святкування є безперервним свідченням Церкви Христової про торжество Життя. Неповторна радість Великоднього Богослужіння — це також проповідь, через яку Господь дарує нам мудрість.
Великдень — це свято, яке сповіщає про перемогу над смертю. Так вчать нас Святі Отці. Але про яку смерть йдеться? Якщо дивитися на навколишню дійсність плотськими очима, закон круговороту смерті панує й досі. Євангеліє говорить нам, що зовнішня смерть породжується смертю внутрішньою. Душа людська вмирає і помітно це не відразу. Гріховні пристрасті вбивають нас сильніше і страшніше, ніж будь-яка хвороба. Походить це від того, що ми намагаємося побудувати своє життя без Бога, без Його благодатної допомоги. І цим порушуємо закон справжнього життя. Бог для людини не просто об’єкт віри, а Джерело існування та всіляких благ. Євангельська історія розповідає про те, як Спаситель кожним кроком Свого земного життя, починаючи з Різдва, послідовно зцілював усі наслідки гріхопадіння. Ми з болем у серці чуємо слова, сказані Сином Божим на хресті : «Боже Мій, Боже Мій! Навіщо Ти Мене покинув?» (Мф 27:46). Залишенність Богом – ось головна причина смерті. Воскресіння Христове повернуло роду людському втрачений зв’язок із Богом, а отже, і можливість справжнього життя. Оживши душею у Христі, ми маємо надію і на тілесне воскресіння. Це і є зміст нашого буття в Церкві, починаючи з Таїнства Хрещення.
Сьогодні наш народ переживає страшні часи. Божевільна, антилюдська війна ставить під сумнів цінність життя. І для церковних людей це тяжке випробування віри. Що ж говорити про людей, далеких від Церкви! Від нас, від нашої молитви, добрих справ і милосердя залежить багато чого. Повернути людям надію, зігріти словом, надати посильну допомогу ми можемо, бо пов’язані законом Божої Любові. Саме через такий шлях ми насправді стаємо учнями Господніми.
Дорогі брати та сестри! Від щирого серця вітаю всіх вас з Воскресінням Христовим! Бажаю вам невід’ємного миру, духовної стійкості, твердої віри, любові та порозуміння в сім’ях, благословення всіх добрих починань. І головне – завжди і в усьому бути зі Спасителем.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Миколай, Митрополит Кременчуцький і Лубенський.
Пасха Христова, 2024 р.
