Новости епархии


Травень місяць доволі насичений подіями в православній общині Лубенщини. Літургія на честь Великомученика Георгія Побідоносця відбулася в селі Тарандинці 6 травня, в храмі, освяченого на честь цього великого святого. Святкову Літургію очолив благочинний Лубенського округу, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Іоанн Кармазенко. Йому співслужили настоятель Свято — Георгіївського храму села Тарандинці протоієрей Миколай Бабак, протоієрей Вадим Недбайло, протоієрей Олександр Бобирьов, протоієрей Віктор Сало, ієрей Олександр Колеснік та ієрей Миколай Зернін.


15 травня, у день пам’яті святого Афанасія, патріарха Царградського, Лубенського чудотворця, до храму Різдва Пресвятої Богородиці м.Лубни ще з ранку почали стікатися лубенчани. І хоча свято великого заступника землі Лубенської припало на робочий день, в храмі зібралося багато прихожан. Ті ж, котрі не змогли бути присутніми на Літургії, хоча б на хвилинку перед роботою заходили до храму, щоб запалити свічечку перед образом святого Афанасія, Лубенського чудотворця.


В этом году воспитанники Воскресной школы Свято-Успенского кафедрального собора г.Кременчуга поздравляли ветеранов, «детей войны» с Днем победы возле мемориала «Вечно живым», возле памятника Воину-освободителю, в храме после службы, у ветеранов на дому, просто в парке и на остановках общественного транспорта.


У День Перемоги, 9 травня, в селищі Семенівка відбувся традиційний меморіальний мітинг та покладання квітів до Вічного вогню пам’ятника полеглим воїнам-землякам. Із вітальними словами до жителів району звернулись благочинний Семенівського округу настоятель храму Всіх Святих архімандрит Олексій (Бур’янський), селищний голова Людмила Милашевич, ветеран Ольга Черненко та голова районної ради ветеранів Іван Трофименко.


Накануне Дня Победы, 8 мая, Воскресная школа при Свято-Успенском кафедральном соборе г.Кременчуга провела субботник на кладбище возле храма. Ребята дружно и с глубоким пониманием происходящего прибирали к празднику заброшенные могилки. Имена некоторых на памятниках и крестах с годами стали уже не читаемы, многие могилы стоят просто, как говорится «без рода и племени». Но именно это и воодушевляло детей как можно тщательней убирать мусор, сорняки и древесную поросль на месте погребения тех, кого давно забыли их потомки.

Страницы