06.01.2022р. Кременчук. Богослужіння в канун Різдва Христового

6 січня, Різдвяний Сочельник або Навечір’я Різдва Христового для православних вірян – це час строгого посту та особливої підготовки до прийдешнього Народження Спасителя. Весь день наповнений особливим піднесенням та святковим настроєм. Сьогодні Митрополит Кременчуцький і Лубенський Миколай очолив Божественну Літургію у Свято-Троїцькому храмі м.Кременчука. Його Високопреосвященству співслужили настоятель храму протоієрей Анатолій Дружко, духовенство єпархії. На святкове Архієрейське Богослужіння молитовно вшанувати Богонемовля зібралися прихожани храму. По завершенні Митрополит подякував за спільну молитву, привітав з великим і величним святом Різдва Христового, преподав святительське благословення.

6 січня – Навечір’я або Святий вечір, канун Різдва Христового. Богослужіння й піст цього дня мають свої особливості. Канон святкування Різдва був повністю сформований у IV сторіччі. У сучасній богослужбовій практиці у Навечір’я свята у храмі читаються Царські часи, згадуються вітхозавітні пророцтва та події, що стосуються Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Чин Царських часів складений Кирилом Олександрійським у IV сторіччі. Царськими вони називаються тому, що у Константинопольській Церкві на них були присутні імператори з усім двором. Царські часи звершуються при відчинених царських втратах, серед храму, перед Євангелієм, що лежить на аналої. У Різдвяний Святий вечір православні чують євангельські читання про поклоніння волхвів Богомладенцю Христу. Східні мудреці принесли Новонародженому: золото – як Царю, ладан – як Богу і Первосвященнику, смирну – як людині, на погребіння. Богослужбові піснеспіви поступово стають радіснішими, вони пов’язані з очікуванням Сина Божого, Який воплотився: “Радуйся, вся земле, се Христос приближается, в Вифлееме ражда́яйся: море, возвеселися: пророческий сонм, взыграй, сбытие́ зря днесь твоих словес, и вси радуйтеся, праведнии“. Земля, що готується прийняти Богомладенця Христа, стає для нас небом: “Небо мне показася днесь земля, на ней бо рождается Творец, в яслях воскланяется, в Вифлееме Иудейском“. Відкриті царські врата знаменують нам небо, що відкрилося нам Різдвом Христовим. Винесення Євангелія на середину храму – сходження Христа Спасителя на землю. Кадіння фіміамом перед Євангелієм нагадує нам про смирну та ладан, що принесли Христу волхви. Типікон пише: “у цей день піст до кінця вечірні“. Традиція не їсти у цей день до першої зірки пов’язана зі спогадом явлення зорі на сході (Мф. 2,2), що сповістила про пришестя Христа, однак уставом ця традиція не предписана. Ті, хто причащається на нічній Божественній Літургії, за церковною традицією їдять останній раз не менше ніж за 8 годин до часу Причастя. Річ у тім, що покладена межа, міра утримання, що допомагає нам у підготовці до таїнства. Святкове нічне Богослужіння сприяє більш глибокому переживанню і сприйняттю величної події Різдва Христового. Господь винагороджує кожне зусилля, що заради Нього робить людина.