09.08.2017р. В Лубенському благочинні вшанували пам’ять святої мучениці Валентини

29 липня в селі Богодарівка Лубенського благочиння було людно. З самого ранку до села прибували гості, серед яких було багато жінок, які носять ім’я Валентина. Адже саме в цьому селі нещодавно зведений мурований храм на честь мучениці, єдиний не лише у Кременчуцькій та Полтавській єпархіях, а, можливо, і в усій Україні. Святкову Літургію очолив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці міста Лубни, благочинний Лубенського округу протоієрей Іоанн  Кармазенко. Йому  співслужили  настоятель храму Святої Мучениці Валентини села Богодарівка протоієрей Миколай Бабак, настоятель Свято-Покровського храму міста Лубни протоієрей Вадим Недбайло, настоятель Свято-Покровського храму села Березоточа протоієрей Роман Кулинич, клірик Свято-Покровського храму міста Лубни протоієрей Віктор Сало та настоятель храму Іоанна Богослова села Терни ієрей Миколай Зернін.

Після пояснення Євангельського читання до пастви звернувся благочинний Лубенського округу протоієрей Іоанн Кармазенко.  Він розповів про життя святої Валентини. Надзвичайно хвилюючою була його розповідь і про зведення  храму Святої Мучениці Валентини: «В селі Богодарівка жила звичайна сім’я. Глава сім’ї Різник Яків Якович разом зі своєю дружиною виховували чотирьох дітей: Аллу, Юрія, Тетяну та Валентину. Коли найменша Валентина вийшла заміж, прийшов час чекати дитину. Молоді будували плани на майбутнє. Але трапилось непередбачене — в 1995 році в сім’ю прийшло горе, та не просто горе, а трагедія, яка сколихнула не тільки все село, а й усю округу. Валентина помирає разом з дитям в утробі... Так і поховали... І тоді брат Валентини, Юрій Якович, все уповання поклав на Бога, і вирішив побудувати в селі храм в пам’ять своєї сестри та на честь Святої Мучениці   Валентини. Довгий шлях пройшов він разом з батьком, поки розпочалося будівництво храму. Знайшлися благодійники та добровільні помічники. Сільська рада виділила землю під будівництво. Добудовували вже усим миром. Перед нами великий сучасний приклад віри та любові до Бога. Своє уповання на Господа рідні перенесли у вічну молитву…».

Наприкінці Богослужіння протоієрей Іоанн преподав усім пастирське благословення, поздоровив усіх присутніх Валентин з днем пам’яті їх святої небесної покровительки та призвав неухильно слідувати Христовим Заповідям -  Заповідям Любові.

...Стоїть красень - храм Святої Мучениці Валентини на березі мальовничого озера. Підноситься молитва до Бога, славиться Ім’я Його, Пречиста Його Матір, всі святії Його... Підноситься молитва за нас: живущих і спочилих, адже у Бога всі живі...  Підноситься молитва за Україну... І допоки стоятиме храм — будуть підноситися наші молитви!

PS: Коли готувалася ця стаття, пролунав дзвінок. Телефонували з Богодарівки: «Ми пишаємося своїм храмом. Дуже просимо згадати людей, що приклали праці до побудови та служінню в нашому храмі. Не заради почестей, а заради того, щоб люди знали, що тільки разом можна подолати різні труднощі та горе. А Господь не залишить, завжди допоможе і перетворить будь-який біль в славу. Слава Богу, що Господь сподобив Різника Юрія Яковича побудувати храм. Це ж на віки! У нас добрий пастир - отець Миколай Бабак. У нас достойний староста і благодійник — Іван Олексійович Коломієць. З ним вирішуємо усі нагальні проблеми. Нам повезло — в нашому храмі гарна півча. А згуртувала її регент - матушка Тетяна Миколаївна Власенко. В хорі всього   чотири хористки: Босенко Валентина Іванівна, Пащенко Віра Григорівна,   Курило Ольга Іванівна та Кравченко Марія Пантелеймонівна. До речі, Марії Пантелеймонівні 82 роки! Служать не тільки в Богодарівці, а й у Тарадинцях, в Свято-Георгіївському храмі. Докладає своєї праці ключниця — Романенко Надія Іванівна. Наш фермер Горенко Олександр Леонідович пожертвував кошти на огорожу навколо храму. Гарні ковані ворота зробив Курило Володимир Федорович. І плани у нас на майбутнє є. Хочемо посадити калиновий сад. Хочеться, щоб більше приходила молодь до храму, поверталася до нашої споконвічної віри. Спасибі за сьогоднішнє свято. Після Літургії - як на крилах, хочеться обняти увесь світ!».

На жаль, дозвонювач не назвалася. Господь знає!

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

16/29 июля день памяти святой Алевтины (Валентины) Кесарийской. О ней, как и о многих других христианских мучениках, пострадавших за веру в первые века, известно очень мало. Мы знаем ее имя и имя ее сестры Хионии, с которой они не разлучались до самой смерти. Женщины родились и жили в Египте, а погибли в палестинском городе Кесария. Случилось это во времена правления римского императора Максимиана. Что может почерпнуть из этой информации женщина нашего времени по имени Алевтина или Валентина, чтобы лучше узнать о своей святой покровительнице? Оказывается, не так уж и мало. Мир, в котором жила святая Алевтина (Валентина), не был дружелюбным. Простые жители деревень и городов относились к христианам с недоверием. Они считали последователей Христа безбожниками, которые совершают самые ужасные дела, вплоть до убийств и кровосмешения. Человеку нужно обладать значительным мужеством, чтобы отличаться от толпы. Святая Алевтина помимо этого была умной женщиной. Только выдающиеся люди, с особым складом души способны воспринять новое учение и, рассудив о его верности, неукоснительно следовать ему. Мы можем предполагать, что любовь к Христу помогала женщине быть верной избранному пути и ничего не бояться. Ведь святая Алевтина, безусловно, знала о том, что происходит в империи. В исторической науке годы с 303 по 313 назвали Великим гонением на христиан. За это время было убито около 3000–3500 человек. Указ о начале гонений издал император Диоклетиан, он требовал казнить всех, кто отказывался участвовать в языческих жертвоприношениях. Римский император Максимиан продолжил его политику, особенно яростно он боролся с христианами в Африке. Святую Алевтину и ее сестру схватили в Египте и увезли в Кесарию. Представ перед правителем, они смело исповедовали Христову веру. Выдержав страшные муки, они погибли, сохранив ее чистоту. Имя Валентина в переводе с латинского означает «сильная».

Прес-служба Лубенського благочиння

 

Ваша оценка: Нет Средняя: 5 (2 голоса)