01.10.2017р. Свято Воздвиження Животворящого Хреста Господнього в Лубнах

В цей день Святкову Божественну Літургію очолив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці, благочинний Лубенського округу протоієрей Іоанн Кармазенко. Йому співслужили клірик храму ієрей Володимир Власенко та священики, які прибули на православну ярмарку з інших єпархій. Прихожани вклонялися Хресту, винесеному з вівтаря напередодні свята під час Вечірнього Богослужіння. По закінченню Літургії біля Хреста Господнього було звершено чин поклоніння Хресту та проспівано величаніє. Коліннопреклонно вшановано Животворящий Хрест Господній. “Свято Воздвиження Животворящого Хреста Господнього встановлено на згадку про віднайдення Хреста Христового - звернувся в своїй проповіді до прихожан настоятель храму, протоієрей Іоанн, по закінченню Літургії та пояснення Євангельського читання. - А сама знаменна подія відбулася за імператора Костянтина Великого, котрий перший з римських імператорів припинив гоніння на християн. Його мати —  цариця Олена (Єлена) віднайшла древо, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. Ця велика подія супроводжувалася чудесами зцілення болящих та   оживанням померлих. Це трапилося в четвертому столітті, приблизно в 326 році. Коли було визначено, котрий з трьох віднайдених хрестів був дійсно Честним і Животворящим  Хрестом, то люд, що зібрався при цьому просив підняти високо Хрест, щоб всі могли побачити його і вклонитися Самому Господу Ісусу Христу. Тому слово “воздвиження” означає “піднесення”, тобто, урочистий обряд почитання та прославлення Хреста Господнього”. “Хрест — це краса і слава Церви, Хрест — це дорога до спасіння,” - продовжив далі у своїй проповіді отець Іоанн.  Об’ємною і духовно корисною була   проповідь. Йти дорогою спасіння, кожному в міру сил та виконувати Заповіді Божі, творити справи милосердя та християнської любові — ось головний зміст і сенс життя на землі. Наприкінці Літургії протоієрей Іоанн поздоровив усіх зі святом, причасників із прийняттям Святих Христових Таїн і побажав усім миру, злагоди та любові.

Щорічно 27 вересня Православна Церква святкує Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. Це свято встановлене для того, щоб славити пам’ять про віднайдення Хреста Господнього. За церковним переказом, ця подія відбулася в Єрусалимі приблизно в 326 році біля Голгофи — місця, де був розіпнутий Іісус Христос. Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька різних предань. Три з   них  приписують  віднайдення   Хреста св.   Гелені   (св. Єлені), матері імператора Костянтина Великого. Початок святкування Воздвиження дало посвяченя храму Воскресіння Господнього, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі у Єрусалимі. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня — 14 вересня — відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього. Друга важлива подія, що зробила загальним свято Воздвиження на Сході й на Заході це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у 614 році здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. У 628 році цісар Іраклій (610—641 роки) по своїй перемозі над персами знайшов св. Хрест і приніс його до Єрусалиму, де 14 вересня відбулося друге врочисте Воздвиження -піднесення св. Хреста. Відтоді свято носить назву: «Всемірне (тобто всесвітнє) Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста». Оскільки свято Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть та прирівнювався до Великої П'ятниці, то з найдавніших часів стало традицією св. Церкви в цей день додержувати суворий піст. У цього свята є один день передсвята і сім днів післясвята. Передсвято – один або декілька днів перед великим святом, в Богослужіння якого вже входять молитвослів’я, присвячені церковній події. Відповідно, післясвято – такі ж дні після свята. Воздвиження – це Господське (присвячене Господу Ісусу Христу) дванадесяте свято. Тому Богослужіння цього свята не поєднуються з жодною іншою службою. Цікаво, що під час Утрені на Хрестовоздвиження Євангеліє читається не на середині храму, а у вівтарі. Кульмінаційний момент свята – коли головний священик або єпископ, одягнений в чорне вбрання, виносить Хрест. Всі присутні в храмі цілують святиню, а предстоятель помазує їх святим єлеєм. Під час спільного поклоніння Хресту співається тропар: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе воскресіння Твоє славимо». Віддання свята – 4 жовтня. Віддання свята – останнього дня деяких важливих православних свят, що відзначається особливим богослужінням, більш торжестввенним, ніж у звичайні дні післясвята. Воздвиження, що значить Піднесення,  особливо урочистий обряд почитання та прославляння Святого Хреста.

Прес-служба Лубенського благочиння

Ваша оценка: Нет Средняя: 5 (1 голос)