Сьогодні, у Неділю першу Великого посту, коли Свята Українська Православна Церква святкує Торжество Православ’я, Митрополит Кременчуцький і Лубенський Миколай очолив Божественну Літургію у храмі Апостола Андрія Первозванного, на березі річки Дніпро. Його Високопреосвященству співслужили священнослужителі єпархії. Розділити радість молитви Господу зібралися віряни.
За Богослужінням помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним.
Після відпусту Літургії на середину храму були урочисто винесені святі ікони Христа Спасителя і Пресвятої Богородиці, перед якими і було звершено древній богослужбовий Чин, історія якого сягає IX ст.
Традиція звершувати Чин Торжества Православ’я встановлена з нагоди остаточної перемоги над ворогами православ’я – іконоборцями. Іконоборча єресь, що з’явилася в Греції, поширилася багатьма країнами. Церква Божа піддалася гонінню з боку іконоборців, більшому, ніж від язичників. Понад 100 років лилися сльози і безневинна кров істинно православних, які боролися за право зображати на іконах Господа Нашого Іісуса Христа, Божу Матір і святих, а також молитися їм перед іконами. Цих православних закривали в темниці, піддавали тортурам, страчували. Чесні ікони і мощі святих спалювалися.
Після VII Вселенського Собору (787 р.), який установив шанування ікон, наступило послаблення гонінь, але тільки в середині IX ст. були звільнені із в’язниць та повернені на колишні посади, ті, хто шанував ікони, а іконоборцям запропоновано було або повернутися до шанування ікон, або припинити церковне служіння.
Обраний Патріарх Константинопольський Мефодій встановив тоді особливе святкове богослужіння. Православ’я було урочисто відновлено на службі в Софійському соборі в Константинополі в першу неділю Великого посту, яке припала в 843 р. на 19 лютого. Так з’явилося святкування і особливий Чин, нині званий Торжество Православ’я. У XII і XIV ст. це богослужіння було значно доповнено за рахунок включення текстів, що відображають головні догмати християнства.
В цьому Чині утверджується торжество Православної Церкви над усіма єресями і розколами, які коли-небудь існували. У ньому проголошується не тільки православне вчення про іконопочитання, але і всі догмати та постанови семи Вселенських Соборів.
По завершенні Чину Торжества Православ’я Архіпастир звернувся до присутніх зі словами проповіді.
